Початкові шви




Вишивка - один з найбільш поширених і популярних видів народного декоративно-прикладного мистецтва в Україні. Народна вишивка дуже різноманітна за техніками вишивання, тобто за прийомами виконання швів. Кожному народові, регіону і навіть окремому селу, властиві свої вишивальні шви, мотиви і колорит орнаментів, композиційні побудови та декоративність.

За своїм призначенням вишивальні шви поділяються на:
  •         з'єднувальні - за їх допомогою з'єднуються окремі частини тканини;
  •        закріплювальні - для обробки країв та підрублювання тканини;
  •       оздоблювальні - застосовуються як для з'єднання окремих деталей виробу і закріплення країв, так і для оздоблення виробу.

В оздобленні одного виробу часто застосовують кілька різних швів, складних і простих, односторонніх і двосторонніх.
До односторонніх відносять ті шви, які заповнюють візерунок тільки з правого, місцевого боку. В такому випадку на звороті залишається пунктир з окремих стібків.
У двосторонніх швах візерунок має однаковий вигляд з обох боків тканини.
           За способом виконання вишивки поділяються на рахункові та по вільному контуру. Рахунковими називаються вишивки переважно геометричних орнаментів, які виконуються за точним рахунком ниток на тканині полотняного переплетення. Шви по вільному контуру  - ті, які виконуються за наміченими контурами узорів округлих та криволінійних форм.
За технікою виконання вишивки поділяються на ажурні і глухі. Ажурні вишивки виконуються по тканині, частина якої висмикнута або вирізана. Глухими називаються вишивки по цілій тканині. Залежно від вибраного узору вишивка вкриває тканину частково або суцільно.
Зупинимось на тих швах, які використовуються найчастіше у шитті і вишиванні.
Початкові шви
До початкових швів належать контурні та оздоблювальні шви, що застосовуються в узорах рослинного орнаменту як основні, а в багатьох інших — як допоміжні. У виконанні ці шви прості, однак під час вишивання слід стежити за тим, щоб стібки були одного розміру на певній кількості ниток і не стягували тканину. Початкові шви виконують за контуром малюнка або ж ними суцільно заповнюють окремі елементи узору.
Під час виконання цих швів нитку закріплюють на лицьовому боці тканини за допомогою швів уперед голкою, за голкою, у петлю, які потім покривають настилом вишивки.
Щоб закріпити нитку швом уперед голкою або за голкою, голку з ниткою протягують між кількома нитками тканини в заданому напрямку. При цьому залишають невеликий кінець, який потім покривають вишивкою.
Для закріплення нитки методом у петлю вишивальну нитку складають удвоє та всилюють у вушко голки. Зробивши маленький стібок, нитку витягують доти, доки на лицьовому боці не залишиться її невеликий кінець у вигляді петлі. У цю петлю пропускають голку з ниткою, затягуючи її. Початкові шви дуже прості у виконанні і застосовуються найчастіше при обробці виробів, а також у вишиванні.

Шов уперед голкою виконують справа наліво однаковими стібками через певну кількість ниток. Закріпивши робочу нитку, на голку беруть З — 4 нитки тканини, а під голкою таку ж кількість залишають. Виконавши перший стібок, набирають наступний. При цьому голку спрямовують уперед паралельно двом ниткам піткання, між якими було зроблено перший прокол. Довжина і щільність стібків можуть бути різними (3 — 5 ниток), залежно від призначення шва. Виконавши шов, нитку обов'язково закріплюють під настилом вишивки. На лицьовому боці тканини і з вивороту робоча нитка утворює штришки. Шов виконують не тільки по прямих нитках, а й у різних напрямках. У таких випадках вишивають за допомогою попередньо нанесених ліній узору. Цей шов застосовують для обведення контурів узорів, настилу в різних гладях, для заповнення площин (рушникових швів), а також як самостійний вид вишивки.




Шов позад голки виконують справа наліво так, щоб голка щоразу входила в тканину за ниткою, а виходила попереду. Закріпивши нитку, відраховують назад по пітканню певну кількість ниток, яка дорівнює довжині стібка (наприклад, чотири), і вколюють голку. Відрахувавши вліво вісім ниток основи, виколюють її. Знову відступають назад на чотири нитки основи і виконують другий стібок. Так шиють до другого краю зразка, де нитку закріплюють. З лицьового боку шов схожий на машинну строчку, тому його ще називають ручною строчкою. З виворітного боку шов «за голкою» схожий на стебловий. Цей шов застосовують для виконання бісерного шва, білої гладі, зубцювання на чоловічих та жіночих сорочках, для виконання більш складних узорів.

Стебловий шов виконують здебільшого зліва направо або знизу вгору. Від місця закріплення нитки відраховують вправо 8 ниток, вколюють голку в тканину, набирають 4 нитки вліво і виколюють. Від проколу вправо знову відраховують 8 ниток і виконують другий стібок. Так вишивають до правого краю зразка і закріплюють робочу нитку. Лицьовий бік стеблового шва має вигляд крученої нитки, а виворітний виглядає, як шов «позад голки». Стебловим швом вишивають контури рослинних узорів або зашивають весь узор. Ним також оздоблюють одяг і різні предмети побуту.

 

«Ланцюжок» або «тамбурний шов» виконують за контуром малюнка справа наліво. Закріплюють робочу нитку на лицьовому боці тканини. Голку вколюють у місце виходу нитки і утворюють петлю, яку притримують великим пальцем. Від проколу відраховують 5 ниток, які беруть на голку, що виколюється всередині петлі. Наступний прокол роблять в місце виходу нитки, знову набирають на голку 5 ниток і виколюють всередині утвореної з нитки нової петлі і т. д. Петлі затягують рівномірно, формуючи правильні округлі елементи. Закінчивши ряд, останню петлю фіксують стібком через край і закріплюють робочу нитку. На виворітному боці утворюються дрібні стібки, що окреслюють контури малюнка. Тамбурним швом вишивають рослинні орнаменти, доповнені гладдю та різноманітними сітками і швами, наносять лінії, заповнюють середину узору, зашивають усю площину або ж окремі деталі малюнка.





До лічильних техніків вишивання належить і шов «штапівка».
Вишиваючи узори «штапівкою», необхідно уважно рахувати нитки тканини для стібків вишивки. Шов «штапівка» — двобічній. Він складається з однакових стібків, виконується у два прийоми: спочатку зліва направо прокладається ряд  стібків однакової довжини на однаковій відстані один від одного, а потім зворотним ходом справа наліво — ряд стібків зворотного нахилу.
Один із різновидів «штапівки»кривулька одностороння. Її застосовують як з'єднувальний шов в декоруванні рубців. Нею виконують орнаменти покрайниць, поєднують із різноманітними швами художнього вишивання при виконанні основних орнаментів. Широко використовується при оздобленні одягу.


«Кривулька трьохстібна» застосовується як декоративний шов. Щоб його виконати, шиємо швом „позад голки” 3 стібки, взявши на голку по 4 нитки основи. Після третього стібка голку виколюємо на його початку і вколюємо по діагоналі через 5 ниток піткання. Знову шиємо 3 стібки швом «позад голки», потім робимо стібок по діагоналі в бік останнього стібка і т.д.

 
 
 
 
 


«Обметувальний (петельний) шов». Із закріпленої робочої нитки на лицьовому боці тканини утворюють повітряну петлю, вколюють голку через 4 нитки від місця виходу нитки вліво і виколюють через 4 нитки вгору. Так само виконують другу петлю під кутом до першої, а тоді третю і т. д. Петельний шов може бути крайовим, оскільки ним обшивають краї різних виробів — одягу, рушників, серветок, доріжок тощо. Закріпивши нитку на рубці петелькою, відступають від цього місця кілька ниток і роблять стібок, виводячи голку поверх нитки, завдяки чому в процесі затягування утворюється петля. Ритмічно повторюючись, такі петлі утворюють гарно оздоблений і міцний край. Є безліч варіантів виконання обметувального шва. Можна збільшувати або зменшувати кількість ниток між стібками або висоту стібків.
 
   
Шов «оксамитовий» (козлик) виконують зліва направо. Кожний наступний стібок виконують поверх попереднього. Закріплюють робочу нитку, наприклад, на нижній лінії і виконують стібок на верхню лінію правіше першого вколювання голкою на 8 ниток. Після цього на голку набирають по лінії вліво 4 нитки і виколюють. Відраховують від початкової точки по лінії вправо 8 ниток, знову вколюють голку, набирають на неї по лінії вліво 4 нитки і виколюють. Таким чином, зверху утворилося два перехрещених стібки. Третій пересічеться з другим знизу, четвертий з третім — зверху і т. д. У кінці ряду стібків робочу нитку закріплюють. Козлик буває вузьким і широким. Це залежить від відстані між верхнім та нижнім його краями. На лицьовому боці цей шов утворює ряд схрещених стібків, а на виворітному — дві паралельні прямі лінії з маленькими стібками. Існує багато варіантів цього шва: козлик з «верхоплутом», козлик зі швом «уперед голкою» та ін. Їх можна використовувати для обробки країв виробів, оздоблення одягу, предметів побуту і заповнення елементів різних узорів квітів, листя тощо.



Шов “косий хрестик являє собою два діагонально перехрещені стібки однакової довжини і має декілька варіантів розміщення: у горизонтальному, вертикальному напрямках та по-діагоналі, які різняться технологією виконання. Зовнішній вигляд самого шва “хрестик” повинен відповідати таким вимогам, а саме:
а) стібки повинні мати однакову довжину;
б) верхні стібки повинні перекривати нижні в одному напрямку;
в) довжина стібків та товщина нитки повинні бути такими, щоб хрестики повністю закривали тканину.
 Послідовність виконання шва “хрестик” у горизонтальному напрямку полягає в тому, що якщо хрестики розміщуються в ряд, то спочатку стібки кладуть зліва направо, а потім перекривають їх у зворотному напрямку.
 
Виворотна сторона























  Виконання "косого хрестика" по діагоналі виконується в два етапи. Спочатку ми прокладаємо половину хрестика в різних напрямках по діагоналі. Потім накриваємо їх, слідкуючи, щоб верхні стібки лягали в одному напрямку. Для цього протягуємо голку під нижнім стібком через один хрестик.
 
 
Виворотна сторона
Качалочковий шов -  Закріпивши робочу нитку, виконуємо паралельні стібки через одну горизонтальну нитку. Таким чином утворюємо “качалочку”, наступні стібки кладемо також паралельно попереднім. “Качалочки” виконуємо стібками однакового розміру, але тільки вертикально. Розмір стібків залежить од орнаменту.




Прутик, схожий зовні на смужку з хрестиків, на Україні називають "ретязь (косичка кольорова)". Його використовують як доповнення (обвідку) до узорів, вишитих лічильною гладдю, мережкою, виколюванням і вирізуванням.  Виконують ретязь кількома способами, зліва направо або справа наліво, знизу вгору, по діагоналі. Ми з вами будемо його виконувати зліва направо. Спочатку роблять косий хрестик, а потім з нижнього лівого краю хреста кладуть направо вгору перший похилий стібок. Голку ведуть справа наліво, вколюють у верхній правий кут хреста і перекривають ниткою перший похилий стібок діагональним, згори вниз і зліва направо. Набираючи на голку нитки тканини то вгорі, то внизу, шиють шов потрібної довжини. З лицьової сторони утворюється переплетення настелених стібків, що матеріалізуються у цікавий шнурочок. З виворотної сторони утворюються дві горизонтальні паралельні лінії. Зазвичай цей шов виконують різними кольорами, звідси і друга назва: «косичка кольорова».
 
 
 
 
 
 
 
Виворотна сторона
Шов «хрестик прямий» на відміну від косого вишивається однаковими взаємно перпендикулярними стібками.  Дуже поширений в західних областях України.  В оздобленні різних виробів досить часто поєднують косий хрест з прямим. Виконується цей шов в такій послідовності: робочу нитку закріплюємо з виворотньої сторони на місці початку шва. Виводимо голку на лицьову сторону, від місця виколу вправо відраховуємо 8 ниток піткання, вколюємо голку, повертаємо вліво та виколюємо по діагоналі вліво і вниз через 4 нитки основи і 4 нитки піткання. Виводимо голку на лицьову сторону, ведемо її вправо через 8 ниток основи між 4 паралельними нитками піткання, покритими прямим нижнім стібком. Виколюємо голку, виводимо її по діагоналі через 4 нитки піткання і 8 основи до накладання наступного стібка. З лицьової сторони утворюються вертикальний та горизонтальний стібки, що перпендикулярно перехрещуються між собою і утворюють хрестик. Звідси і назва цього шва «хрестик прямий».

 
 
 
 
Виворотна сторона

























 Шов «півхрестик» застосовується для оздоблення одягу, на рушниках, скатертинах тощо. Цим швом зашивають великі елементи орнаменту, поєднуючи його з косим хрестиком. Розмір хрестика повинен бути невеликим, щоб не кидалася в очі різниця між цими двома швами. Якщо потрібно зашити якусь площину хрестиками одного кольору, це можна зробити замінивши хрестик на півхрестик. Для цього на всю довжину ряду зліва направо зверху вниз протягують довгий стібок, який потім зашивається дрібними стібками справа наліво по діагоналі. 

Виворотна сторона
Хрестик подвійний або "болгарський" виконують із чотирьох стібків (двох діагональних та двох взаємно перпендикулярних) за один хід. Спочатку вишивають косий хрестик, а потім кладуть зверху вниз вертикальний стібок, а зліва направо горизонтальний. Його застосовують при вишиванні серветок, подушок, панно, килимів, доріжок. У народних вишивках подвійний хрестик часто доповнює узори, вишиті дрібним косим хрестиком.

 
 
 
 
Виворотна сторона
Шов «верхоплут». Узори, вишиті цим швом  складаються з ажурних ромбів і трикутників. Цим швом також вишивають обвідки орнаментів. Спочатку нитками одного кольору виконують дві смуги швом "уперед голкою". Потім іншим кольором виконують діагональні стібки протягуючи голку під стібками шва "уперед голкою", не проколюючи тканину.
 
 
 

  Шов "безкінечник" є різновидом шва "штапівка. Виконують його зліва направо. Спочатку згідно орнаменту прокладають стібки в одну сторону, потім повертаються по прокладеним стібкам, утворюючи суцільну смугу орнаменту.
 
 
 
 
 
 
Виворотна сторона
Шов «черв’ячок» (обкрутка).  Цим швом вишивають вишивають дрібні рослинні узори, якими прикрашають одяг, білизну, носовички, серветки. Ця вишивка потребує навичок і вміння. Для роботи потрібні нитки муліне, шовкові, вовняні та довгі голки. Голку виводимо на лицьову сторону тканини. Потім, відступивши трохи назад, на голку набираємо тканину і вколюємо голку в попередньому місці виколювання. Кінчик голки виводимо на лицьову сторону і намотуємо на нього робочу нитку, протягуємо її, притримавши пальцем лівої руки. Там, де був зроблений голкою перший прокол з лицьової сторони на виворіт, вколюємо голку в тканину.

 
 
 
 
 
 



5 комментариев: